Три стани, а не два

Чому двох станів мало

Майже кожна панель моніторингу знає два стани: добре і зламано. Все, що вона не змогла перевірити, тихо падає в «добре» - бо тривоги немає, а тривога є єдиною мовою, якою такі панелі говорять про проблеми.

Це не дрібниця. Зупинений збір даних, який читається як живий; резервна копія, якої ніхто не перевіряв, але яка «є»; сервіс, що працює на коді тижневої давнини, поки деплой звітує «готово». Кожен із цих випадків ми спіймали у власній системі - і кожен ховався саме у злитті «не знаємо» з «добре».

Свіжий випадок: перший день автоматичного збирача даних поклав лише сирі знімки, а підсумкового звіту не існувало. Нічний аналіз не округлив це до "дельти немає" - у записі стоїть чесне "збору не було", і наступний крок планувався від цього факту, а не від тиші.

Правило асиметрії

Відсутність доказу знижує твердження - і ніколи не піднімає тривогу. «Ми не подивились» це не «все добре», але й не «все зламане». Це третій стан, з власним ім'ям, власним виглядом і власною вагою.

«Не встановлено» - термінальна відповідь. Вона не округлюється ні вгору, ні вниз, і вимагає дії: або подивитись, або чесно записати, що звідси подивитись неможливо.

Як це виглядає

На цьому сайті «не встановлено» - найконтрастніший знак на сторінці, а не найблідіший. Порожній ромб зі штриховкою, єдиний текстурований об'єкт у системі. Інстинкт каже сірити те, чого не знаєш; виміряно, що приховування пропусків знижує довіру до даних, а чесне підкреслення - підвищує.

Слово завжди поруч зі знаком і ніколи не ховається в іконку: колір може збрехати дальтоніку, форма - дрібному екрану, слово не бреше нікому.